Серед українських державних діячів, які визначали курс країни на зближення з Європейським Союзом, ім’я Тараса Качки стоїть окремо. Юрист за освітою, торговельний переговірник за покликанням, він пройшов шлях від початківця в системі адаптації законодавства до віцепрем’єр-міністра, відповідального за найамбітніший проєкт сучасної України — повноцінне членство в ЄС.
Його кар’єра тісно переплітається з історією українсько-європейських відносин останніх двох десятиліть. Від роботи над адаптацією законодавства на початку 2000-х до відкриття переговорних кластерів у 2026 році — кожен етап професійного зростання Качки залишав слід у торговельній та інтеграційній політиці держави.
Ранні роки та освіта
Кіровоградщина — не найочевидніша стартова точка для кар’єри в міжнародній торгівлі та дипломатії. Проте саме звідси почався шлях Тараса Качки до великої державної політики. Його батьки — нині пенсіонери — проживають у Володимир-Волинському районі, а сам Тарас вже давно осів у Києві.
Перший крок у сфері права Качка зробив у 2000 році, завершивши бакалаврат у Міжнародному науково-технічному університеті в Києві. Але однієї вищої освіти для амбітного юриста було недостатньо. Магістратура в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «право» дала глибшу академічну базу, а навчання в Національному інституті державного управління у Варшаві — розуміння того, як працюють європейські інституції зсередини.
Саме поєднання українського правового фундаменту та європейського управлінського досвіду стало тим поєднанням компетенцій, яке визначило подальший вектор кар’єри. Мало хто з українських чиновників на початку 2000-х мав таке системне розуміння і вітчизняного, і європейського правового поля одночасно. Це виділяло Качку серед колег і відкривало двері до роботи на стику двох правових систем.
Варшавський досвід виявився особливо цінним. Польща на той момент сама проходила шлях інтеграції в ЄС, і спостереження за цим процесом зсередини дало Качці практичне розуміння того, через які реформи доведеться пройти й Україні. Ці знання він згодом використовуватиме протягом усієї кар’єри.
Кар’єрний шлях: від адаптації законодавства до торгового представника
Професійна траєкторія Тараса Качки нагадує послідовне сходження, де кожна посада логічно виростала з попередньої. Першим серйозним кроком стала робота в Центрі європейського та порівняльного права в Києві, де Качка очолив управління адаптації законодавства України до acquis communautaire — масиву правових норм Євросоюзу. Ця робота, хоч і непомітна для широкої публіки, заклала основу для майбутніх торговельних угод між Києвом і Брюсселем.
Наступні чотири роки пройшли в Державному департаменті з питань адаптації законодавства, де Качка обіймав посаду заступника директора — начальника управління правового забезпечення європейської інтеграції. Тут він набув досвіду роботи з масштабними регуляторними змінами, що стосувалися десятків галузей економіки одночасно.
Поворотним моментом стала робота в Американській торговельній палаті в Україні (AmCham). Качка прийшов туди на позицію віцепрезидента зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015 року виконував обов’язки президента палати. Цей досвід на перетині бізнесу та державної політики дав йому розуміння того, як торговельні правила впливають на реальні компанії, робочі місця та інвестиції.
| Період | Посада | Ключова сфера |
|---|---|---|
| Початок 2000-х | Начальник управління, Центр європейського та порівняльного права | Адаптація законодавства до норм ЄС |
| Середина 2000-х | Заступник директора, Держдепартамент з адаптації законодавства | Правове забезпечення євроінтеграції |
| 2014–2015 | Віцепрезидент / в.о. президента AmCham Ukraine | Стратегічний розвиток бізнес-середовища |
| 2019–2025 | Заступник міністра економіки — Торговий представник України | Міжнародна торгівля, захист інтересів на ринках ЄС |
| Липень 2025 — липень 2026 | Віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції | Переговори про вступ України до ЄС |
| Після липня 2026 | Представництво України при ЄС у Брюсселі + торговельний представник | Просування інтересів України в ЄС |
У вересні 2019 року відбулося призначення, яке зробило Качку публічною фігурою. Міністр економіки Тимофій Милованов запросив його на посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — з функцією Торгового представника України. Саме в цій ролі Качка вів торговельні переговори від імені держави, захищав інтереси українських експортерів на міжнародних платформах та представляв Україну в Світовій організації торгівлі.
Роль у євроінтеграції та ключові досягнення
Найяскравіший період кар’єри Тараса Качки припав на 2025–2026 роки, коли Україна перейшла від декларацій про європейський вибір до конкретних переговорів про вступ до ЄС. У липні 2025 року Верховна Рада підтримала подання прем’єр-міністерки Юлії Свириденко й затвердила Качку на посаді віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Саме Качка у грудні 2025 року відкрив переговори про вступ до ЄС за форматом frontloading — прискореного виконання ключових вимог. Він очолив українську делегацію на міжурядовій конференції в червні 2026 року, де Україні відкрили перший кластер переговорів. Ці події стали історичними для країни та закріпили за Качкою репутацію головного «архітектора» інтеграційного процесу на урядовому рівні.
На посаді торгового представника Качка також вирішував чутливі питання аграрної торгівлі. Зернова суперечка з країнами-сусідами, обмеження на імпорт української агропродукції з боку Польщі та інших східноєвропейських держав — усе це вимагало складних дипломатичних балансувань між захистом українських експортерів та збереженням стратегічного партнерства з ЄС.
У липні 2026 року Верховна Рада проголосувала за відставку Кабінету міністрів на чолі з Юлією Свириденко. Тарас Качка не зберіг посаду віцепрем’єра у новому уряді. Проте він не залишив сферу євроінтеграції: після відставки Качка перейшов на роботу в представництво України при ЄС у Брюсселі, суміщаючи це з функцією торговельного представника. Фактично відбулася «рокіровка»: Качка переїхав із Києва до Брюсселя, а колишній посол України при ЄС Всеволод Ченцов рухався у зворотному напрямку.
Така ротація мала стратегічний сенс — накопичена обома чиновниками експертиза в євроінтеграційному напрямку не була втрачена, а лише перерозподілена. Ключові зобов’язання за «планом Качки-Кос» залишилися обов’язковими для виконання незалежно від персонального складу уряду.
Особисте життя та сім’я
Тарас Качка належить до категорії державних діячів, які свідомо розмежовують публічну діяльність та приватне життя. Про його особисті справи відомо небагато, і сам він украй рідко коментує сімейні теми в медіа чи соціальних мережах.
За даними відкритих джерел, Качка одружений. Його дружина — Галина Заворітня — працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Подружжя виховує трьох дітей: сина Устима та дочок Ірену й Марту. Родина проживає в Києві.
Серед відомих захоплень та хобі конкретних підтверджених даних у публічному просторі немає. Качка не веде активну медійну присутність поза робочим контекстом — його сторінки в соціальних мережах переважно присвячені професійній діяльності, євроінтеграційним процесам та торговельній політиці. За роки державної служби він не був фігурантом кримінальних проваджень або судових вироків.
Значення для української політики
Роль Тараса Качки в українській політиці виходить за межі конкретних посад. Він фактично сформував інститут торгового представника як повноцінний інструмент зовнішньоекономічної політики. До його призначення ця функція існувала переважно формально, без реального впливу на переговорні процеси. Качка перетворив її на дієву платформу для захисту торговельних інтересів України на глобальному рівні.
Як основний доповідач уряду з євроінтеграційних проєктів у Верховній Раді, Качка також виконував важливу комунікаційну роль — пояснював складні регуляторні вимоги ЄС мовою, зрозумілою парламентарям та широкій аудиторії. Це сприяло формуванню суспільного консенсусу щодо необхідності болючих, але неминучих реформ.
Ключові напрямки його роботи можна узагальнити так:
- Торговельні переговори — представництво інтересів України у СОТ та двосторонніх торговельних відносинах з ЄС
- Аграрна дипломатія — врегулювання зернової суперечки з країнами Східної Європи
- Переговори про вступ до ЄС — запуск формату frontloading та відкриття першого переговорного кластера
- Адаптація законодавства — системна робота над зближенням українського правового поля з acquis communautaire
- Комунікація реформ — пояснення вимог ЄС для парламенту та суспільства
Незалежно від подальших кадрових рішень, внесок Тараса Качки в процес зближення України з Європейським Союзом уже зафіксований. Переговорний трек, який він запустив, продовжує діяти, а «план Качки-Кос» залишається дорожньою картою реформ, яку Україні належить виконати на шляху до повноцінного членства.

