Як визначається придатність до військової служби
Коли йдеться про мобілізацію чи призов, питання стану здоров’я стає першочерговим. Не кожна хвороба автоматично звільняє від служби — значення має саме ступінь тяжкості, стадія перебігу та вплив на функціональні можливості організму. Тому навіть із серйозним діагнозом людина може отримати категорію обмеженої придатності.
В Україні головним нормативним документом, на який спирається ВЛК, є Розклад хвороб. У 2026 році він діє в редакції, затвердженій Міністерством оборони, і містить понад 80 статей із детальним описом захворювань. Кожна стаття розбита на графи, що відповідають різним категоріям військовослужбовців: призовники, військовослужбовці строкової служби, офіцери запасу та інші.
Рішення ВЛК не є довільним — комісія оцінює медичні документи, результати обстежень та висновки профільних лікарів. Важливо розуміти, що діагноз сам по собі не є підставою для звільнення. Лише офіційне рішення комісії, оформлене відповідним документом, визначає категорію придатності.
Існує п’ять основних категорій придатності, і саме від них залежить, чи потрапить людина на службу, чи отримає відстрочку або повне звільнення.
Категорії придатності за рішенням ВЛК
Перш ніж розглядати конкретні хвороби, варто чітко розуміти, які категорії придатності існують і що саме означає кожна з них. Це допоможе правильно оцінити свої шанси та підготуватися до проходження комісії.
| Категорія | Позначення | Що означає |
|---|---|---|
| Придатний до військової служби | А | Здоров’я дозволяє проходити службу без обмежень |
| Придатний з незначними обмеженнями | Б | Можлива служба у певних родах військ |
| Обмежено придатний | В | Придатний лише в умовах воєнного стану |
| Тимчасово непридатний | Г | Потребує лікування, повторний огляд через визначений термін |
| Непридатний до військової служби | Д | Повне звільнення від служби з виключенням з військового обліку |
Саме категорія «Д» — непридатний означає повне звільнення від військового обов’язку. Категорія «Г» передбачає тимчасову відстрочку з повторним оглядом після лікування. А ось категорія «В» в умовах воєнного стану не звільняє від мобілізації, що важливо враховувати.
На практиці більшість осіб, які проходять ВЛК під час мобілізації, отримують категорії «Б» або «В». Повна непридатність встановлюється лише при тяжких, стійких порушеннях, які унеможливлюють виконання будь-яких військових обов’язків.
Хвороби серцево-судинної системи
Захворювання серця та судин є однією з найпоширеніших причин визнання непридатності. Проте не кожен діагноз із цієї категорії автоматично дає звільнення — все залежить від ступеня порушення кровообігу та функціонального класу.
Ішемічна хвороба серця з вираженою серцевою недостатністю (III–IV функціональний клас за NYHA) є безумовною підставою для категорії «Д». Якщо серцева недостатність має II функціональний клас, рішення залежить від результатів навантажувальних проб та загальної клінічної картини. Особи з перенесеним інфарктом міокарда визнаються непридатними при значному зниженні фракції викиду лівого шлуночка.
Гіпертонічна хвороба III стадії з ураженням органів-мішеней — ще одна підстава для повного звільнення. Гіпертонія II стадії може дати категорію «В» або «Б» залежно від наявності ускладнень. Початкова стадія гіпертонії, як правило, не є перешкодою для служби.
Набуті та вроджені вади серця, аневризми великих судин, порушення серцевого ритму зі стійкою серцевою недостатністю — все це підстави для категорій «В» або «Д». При цьому тимчасові, функціональні аритмії, які не впливають на гемодинаміку, зазвичай не є причиною звільнення.
Захворювання нервової системи та психічні розлади
Ця група захворювань охоплює широкий спектр станів — від епілепсії до тяжких депресивних розладів. Військово-лікарська комісія оцінює не лише наявність діагнозу, а й ступінь порушення функцій, здатність до адекватної поведінки та потенційний ризик для оточуючих.
Епілепсія є однією з безумовних підстав для визнання непридатності. Навіть якщо напади трапляються рідко, ризик раптового нападу в бойових умовах робить службу неможливою. При цьому значення має підтверджений діагноз із результатами електроенцефалографії, а не лише анамнестичні дані.
Шизофренія, шизоафективні розлади та біполярний розлад із вираженими проявами дають категорію «Д». Тяжкі депресивні епізоди з суїцидальними тенденціями, стійкі обсесивно-компульсивні розлади, які порушують повсякденне функціонування, також є підставою для звільнення.
Наслідки черепно-мозкових травм із вираженими порушеннями когнітивних функцій, розсіяний склероз, міастенія — ці діагнози також належать до категорії, що унеможливлює службу. Однак легкі наслідки перенесених травм чи неврози, які піддаються лікуванню, зазвичай не звільняють від обов’язку.
Варто зазначити, що за даними досліджень, саме ця група захворювань часто стає предметом суперечок між пацієнтом та ВЛК, адже оцінка тяжкості психічних розладів має суб’єктивний компонент. Тому важливо мати документоване спостереження у профільного спеціаліста протягом тривалого часу.
Хвороби опорно-рухового апарату
Захворювання кісток, суглобів та м’язів мають значення для ВЛК лише тоді, коли вони суттєво обмежують рухову функцію. Сам по собі діагноз «остеохондроз» чи «сколіоз» не гарантує звільнення — все залежить від ступеня деформації та функціональних обмежень.
Сколіоз III–IV ступеня з кутом викривлення понад 25 градусів є підставою для категорії «Д». Сколіоз II ступеня (11–25 градусів) може дати категорію «В» за наявності порушень функцій. Легкий сколіоз I ступеня, як правило, не впливає на рішення комісії.
Тяжкі форми артрозів великих суглобів (кульшового, колінного) з обмеженням рухів, деформуючий остеоартроз із руйнуванням суглобових поверхонь, анкілози — ці стани дають підстави для звільнення. Після ендопротезування суглобів рішення залежить від результатів реабілітації та ступеня відновлення функції.
Хвороби хребта із стійким больовим синдромом, грижі міжхребцевих дисків із неврологічною симптоматикою, наслідки переломів із порушенням функцій кінцівок — усе це входить до переліку станів, які можуть стати підставою для обмеженої придатності або непридатності.
Основна помилка — вважати, що будь-який біль у спині або суглобах автоматично звільнить від служби. Комісія оцінює об’єктивні дані: рентгенографію, МРТ, результати функціональних тестів. Суб’єктивні скарги без документального підтвердження не беруться до уваги.
Захворювання органів зору та слуху
Порушення зору та слуху оцінюються за чіткими кількісними критеріями, що робить рішення ВЛК у цій категорії найбільш прозорим. Існують конкретні показники гостроти зору та слуху, нижче яких служба визнається неможливою.
Повна сліпота на обидва ока або зниження гостроти зору до рівня, який не коригується окулярами чи лінзами, є безумовною підставою для категорії «Д». Також звільняють від служби тяжкі захворювання сітківки, глаукома у пізніх стадіях, атрофія зорового нерва.
Щодо зору варто знати конкретні межі, які враховує комісія:
- Гострота зору на краще око нижче 0,5 після корекції — підстава для обмеженої придатності
- Гострота зору на краще око нижче 0,1 після корекції — категорія «Д»
- Міопія понад -6,0 діоптрій або гіперметропія понад +8,0 діоптрій — обмежена придатність
- Звуження поля зору до 20 градусів і менше — непридатність
- Відсутність одного ока — категорія «Д»
Глухота або стійке зниження слуху, при якому шепітна мова не сприймається на відстані більше 1 метра на обидва вуха, також дає підставу для звільнення. Хронічний середній отит із частими загостреннями, отосклероз — ці стани оцінюються за ступенем зниження слуху.
Інші захворювання, що впливають на придатність
Окрім вищеперелічених категорій, існує ціла низка інших захворювань, які можуть стати підставою для визнання непридатності або обмеженої придатності до служби. Ці діагнози менш очевидні, але не менш важливі.
Цукровий діабет I типу є безумовною підставою для категорії «Д», оскільки потребує постійного введення інсуліну та контролю рівня глюкози. Діабет II типу оцінюється за ступенем компенсації та наявністю ускладнень — за наявності діабетичної ретинопатії, нефропатії чи нейропатії рішення зазвичай не на користь служби.
Онкологічні захворювання практично завжди є підставою для звільнення, хоча конкретне рішення залежить від стадії, типу пухлини та результатів лікування. Особи, які перебувають на етапі активного лікування або мають рецидивуючий перебіг, визнаються непридатними.
Серед інших важливих категорій захворювань, що впливають на рішення ВЛК:
- Бронхіальна астма середнього та тяжкого ступеня з частими нападами
- Хронічна ниркова недостатність від II стадії та вище
- Цироз печінки будь-якої етіології
- ВІЛ-інфекція у стадії СНІДу
- Туберкульоз в активній формі
- Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки з частими рецидивами
🏥 Цікавий факт: за статистикою ВЛК, найчастішою причиною визнання обмежено придатним є поєднання кількох захворювань помірного ступеня, а не одне тяжке захворювання.
❓ Важливо знати: наявність інвалідності I або II групи автоматично дає підстави для категорії «Д», незалежно від конкретного діагнозу.
Як проходить огляд ВЛК і що варто підготувати
Процедура проходження ВЛК має чітку послідовність, і підготовка до неї може суттєво вплинути на швидкість та об’єктивність прийняття рішення. Головне правило — зібрати максимально повний пакет медичних документів заздалегідь.
Стандартний огляд включає консультації терапевта, хірурга, невропатолога, психіатра, офтальмолога та отоларинголога. За потреби комісія може направити на додаткові обстеження: УЗД, рентгенографію, лабораторні аналізи. Тривалість процедури залежить від складності випадку та завантаженості конкретного ТЦК.
Перелік документів, які варто підготувати перед оглядом:
- Виписки з медичних карток за останні роки з усіма діагнозами
- Результати останніх обстежень (аналізи, УЗД, рентген, МРТ)
- Висновки профільних спеціалістів, які спостерігають за хронічними захворюваннями
- Документи про інвалідність, якщо вона встановлена
- Виписки з стаціонарного лікування, якщо були госпіталізації
Якщо рішення ВЛК здається несправедливим, існує право на оскарження. Повторний огляд проводить вищестоящий орган — регіональна або центральна ВЛК. Також рішення комісії може бути оскаржене в судовому порядку, що стало досить поширеною практикою у 2026 році.
🔍 Цікавий факт: рішення ВЛК не є остаточним назавжди — при зміні стану здоров’я (як погіршенні, так і покращенні) можливий повторний огляд із перевизначенням категорії придатності.

