Минулої середи проходило засідання виконкому. Головним питанням на ньому було обговорення  результатів комплексної перевірки  Сумською обласною державною адміністрацією додержання законодавства виконавчим комітетом Роменської міської ради. В матеріалах перевірки подання фактів було однобоким – там у фарбах розписувалися показники, в яких місто пасе задніх, але замовчувалися ті цифри, які свідчать про передові позиції Ромен на рівні області. 

Не все так  погано

Начальник відділу  економіки Зоя Галунко говорила про те, що дані, які озвучив Олександр Цупро у своїй доповіді на колегії, містили багато неточностей. Зокрема, деякі показники роботи відділу були занижені, і в першу чергу висвітлювалися негативні фактори. «У Ромнах, - зауважила З. Галунко, - найбільша в області кількість підприємств малого бізнесу. Для порівняння, у Конотопі частка  малого бізнесу у наповненні міського бюджету складає 20,6%, у Глухові -12%, в Охтирці – 5,3%, в Лебедині – 16,5%. А в Ромнах – 30%». І ще наголосила начальник відділу економіки на тому, що у Ромнах найбільша кількість малих підприємств на 10 тис. населення. Великим досягненням нашого міста вважає вона те, що середній тариф за тепло по області складає 235,73 грн. за одну гКал, а роменці сплачують 235,22 грн. Хоча ці дві цифри відрізняються не суттєво. Щоправда, завершила вона свій виступ делікатно і вкрай дипломатично: «Керуватися потрібно фактичними показниками, а не давати якусь оцінку і слова підтверджувати вжитими заходами. А обґрунтовувати використану перевіряючими аналітику – не наше завдання».  

Довідка – викривлене дзеркало

Начальник фінансового  управління Тетяна Ярошенко зазначила: «Факти, наведені в довідці, потребують не заперечень, а уточнень. У ній вказано, що ставки єдиного податку вплинули на погіршення фінансового стану підприємств і тому зменшилися надходження по єдиному податку до міського бюджету. А надходження насправді стали меншими через перехід 11 платників на іншу систему оподаткування, тобто це зовсім не тиск, а необхідність, бо вони не можуть залишатися на оподаткуванні єдиним податком». Словом, складалося враження, що у довідку помістили виключно ті факти, які можна подати у негативному світлі, а про позитиви – ні слова. У довідці налякали тим, що зміна місця реєстрації ТОВ «Роменський завод продтоварів» призведе до невиконання бюджету і невиплати зарплат на бюджетних організаціях. Але цього, запевнила Тетяна Миколаївна, не станеться. Мовляв, не злякаємося ми того, що потужне підприємство буде платити податки не до Роменської казни.  

Коли говорять в. о.

В. о. начальника ГУМГу Ярослав Яцкевич говорив  здебільшого не про результати перевірки, а про стан роботи його відомства, а ще точніше – про існуючі  проблеми: недобудовану станцію знезалізнення, поки що міфічну свердловину на глибину 415 м, завершення будівництва КНС-3 по вул. Силенка, каналізування кількох багатоповерхівок у центрі міста.

Далі виступав в. о. начальника відділу архітектури  Анатолій Ярковий. Його виступ тривав лічені секунди, бо майже одразу слово  взяв мер і почав обурюватися, що відділ архітектури практично не працює в місті, керівника часто немає, на зауваження з приводу недостатньої роботи  відділ не реагує. Але представник архітектури не зміг хоч якось відреагувати на ці звинувачення. На завершення Павло Іванович ініціював: «На наступний виконком треба винести питання про стан роботи архітектурного відділу».  

Яке майбутнє у  лікарні

Головний лікар  ЦРЛ Валентина Гунькова в черговий раз говорила про свої давні проблеми: недобудований Земський корпус лікарні  і незавершене будівництво по вул. Щучки, 4. Валентина Василівна погодилася, що ці об’єкти є серйозною перепоною для нормального функціонування лікарського закладу, але як можна проводити роботи без фінансування. Це дуже нагадує вміння варити кашу із сокири, бо місто не може змоги покрити всі витрати закладу. «Виходить, що лікарня потрібна тільки її працівникам, бо наш штат вніс 50 тис. грн. на продовження робіт. Розіслали звернення нашим підприємствам, але до цього часу реакція була тільки від Анатолія Миколайовича (Рішняк, директор Роменського КХП – ред.). А ще виділив гроші Конотопський хлібокомбінат». Обурення головного лікаря звучало цілком справедливо. Головуючий не проявив особливого співчуття і визначив кінцевий термін завершення реконструкції корпусу Земської лікарні: до 1 жовтня.

Гарячі розмови  про тепло

Директор КП «Ромникомунтепло» Георгій Кунцевич розповів, що підприємство не погодилося із висновками КРУ, в якому йшлося про неправомірне отримання підприємством 140 тис. грн. державної субвенції. Організація подала на суд, який визнав одержання грошей законним. Коли зайшла мова про індивідуальне опалення, то думки присутніх членів виконкому розділилися і почалося жарке обговорення. Михайло Сидоренко, начальник управління по експлуатації газового господарства, запропонував, щоб на індивідуальне опалення переходили не окремі квартири, а цілі будинки. Йому заперечили, що суд, відреагувавши на позови громадян стосовно правомірності переходу на індивідуальне опалення, свій дозвіл дав.  Михайло Петрович був категоричним: «Я вважаю таке рішення неправомірним». Поступила пропозиція дослідити це питання і визначити правомірність дій усіх сторін, а тоді вже приймати рішення. Член виконкому Іван Ліхіцький, директор ТОВ «Роменська торгова база «Будматеріали» зауважив: «Такий вид опалення дешевший, тому треба його дозволяти».  Георгій Кунцевич сказав: «Якщо у будинку на індивідуальне опалення не перейшло 5 квартир із 20, то це відбивається на тарифах, які стають значно завищеними». Далі почалася ще більш гаряча дискусія між представником ГУМГу Ярославом Яцкевичем та Михайлом Сидоренком із газового господарства. У підсумку, вирішили, що судитися за правоту все-таки потрібно, мовляв тільки так можна довести справу до кінця.

У підсумку вирішили поставити на голосування пропозицію визнати роботу недостатньою в частині реалізації рішень. Цю пропозицію підтримали всі окрім Миколи Цецюра, який утримався.

Довідка

Кількість підприємств  у місті скоротилася. В першу  чергу це обумовлене економічно доцільністю, тобто малоприбуткові організації приймають рішення про розпуск або злиття із іншими об’єктами промислового виробництва. Зате на їх виробничих потужностях працюють інші підприємства. Як приклад, на території консервного заводу зараз працює 35 суб’єктів малого підприємництва, на заводі АТС – 16, на території УТОСу – 7. Загалом у Ромнах діє 249 підприємств малого бізнесу. Серед міст області маємо найвищий показник кількості малих підприємств: 87,8 на 10 тис. населення. В Охтирці їх 68,7, у Глухові – 41,3, у Конотопі – 35,4.