Щороку в день святої Трійці проходить вшанування пам’яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.
Книга і фільм про Калнишевського
В рамках святкувань поклали квіти до пам’ятника Калнишу в Ромнах. Цього року світ побачила книга «Петро Калнишевський: постать і епоха» із серії «Наші славні земляки». Її презентація проливає світло на деякі маловідомі факти з його життя. І знову у виданні розповіли про його заслуги як благодійника, видатного політичного та державного діяча свого часу. На неї із районного бюджету виділили 3 тис. грн., наклад видання – 300 примірників. На честь видатного козака бард з оксамитовим голосом Олександр Триус виконав твір на бандурі.
Говорили про Калнишевського представники Роменського козацтва Георгій Завгородній і Олександр Іващенко. Зокрема Олександр Іващенко зазначив: «Петро Калнишевський був людиною із сильним духом, всім своїм життям та боротьбою проти цариці він доводив, що можна уярмити тіло, але не можна уярмити душу». Генерал-осаул козацтва Георгій Завгородній дав відповідь на питання: «Чому Катерина боялася Січі та козаків?» «Вона ще під час першої зустрічі з Калнишевським побачила в його очах велич цієї особистості. Цариця 13 років обдумувала, як знищити Січ, і врешті вирішила відіслати Калниша на Соловки, у монастир». У кінці презентації всі присутні переглянули фільм «Повернення Калнишевського».

5 нових козаків

Наступного дня у селі Пустовійтівка не було де яблуку впасти. У рідне село Калнишевського з’їхалося безліч бажаючих подивитися Калнишеву раду. Треба відмітити, що розмах гулянь з кожним роком стає все скромнішим. Раніше президент приїздив у гості доволі часто, а зараз, перед виборами у нього є важливіші справи, йому не до народу з його гуляннями.

Спочатку, як це було заведено у козаків, пройшов молебень у Троїцькому храмі. Духовенство, козаки, очільники міста, району та заступники губернатора помолилися за Калниша. Далі урочиста колона рушила до пам’ятника Петру Калнишевському. Тут виступив голова районної ради Олексій Біловол: «Калниш стоїть у зажурі, як і при житті, коли колишні союзники оточили Січ. Ми гордий народ, ми все перенесемо і станемо тими людьми, про яких мріяв Петро Калнишевський». Начальник прикордонної застави у Шалигіно Глухівського району Сергій Соколовський розповів, що тепер їх пункт носить ім’я нашого відомого земляка. Учні школи отримали посвяту в козаки. Цього літа 5 хлопців поцілували прапор, шаблю і отримали освячення від священика. Та ще й удари нагайкою на додачу.

Гуляй, душа!

А далі почалися традиційні народні гуляння. Обласний фестиваль «Дивограй» зібрав творчі колективи з Сумської, Харківської, Чернігівської та Полтавської областей. У музеї проходила виставка робіт талановитих земляків Калнишевського, продавалися сувеніри з українською символікою, у куренях всі могли скуштувати шашлики та горілку. Радує, що не злякалися наші люди такого лютого слова «криза», залишили свої клопоти з городами та дачами і нагородили себе справжнім козацьким гулянням.

Іванна Соловей

Фото

1 «Тепер і ми козаки». Хлопці стали козаками

2 Екскурс в минуле. У селі таких козаків можна було зустріти на кожному кроці

Врізка-зірочка

Петро Калнишевський за наказом Катерини ІІ протягом 25 років знаходився у камері розміром 1 на 2 метри. Денне світло він бачив лише тричі на рік: на Різдво, Пасху і Трійцю

Врізка-цифра

113 років прожив останній кошовий отаман Запорізької Січі