Кілька років тому в деяких селах Роменського району почали закривати школи. Причина кожного разу була одна - замала кількість учнів і занадто дороге утримування приміщення та школярів. На утримання одного учня за рік з бюджету витрачають 7 тис. грн. Але це середня цифра, іноді школярі виходять ще дорожчими - по 11 тисяч за рік. Заступник голови районної державної адміністрації Микола Стрижко розповів про проблеми освітньої галузі в селах.
- Верховна Рада видала постанову, якою ввела мораторій на закриття сільських шкіл, - пояснює Микола Іванович. - Припинити роботу навчального закладу можна тільки за згодою громади села . За останні 20 років кількість школярів у районі зменшилась у два рази, у 43 школах навчається 3707 учні, тобто середня кількість учнів становить лише 86 дітей. Раніше фінансування розраховували на кожен навчальний заклад окремо (штат, приміщення), тепер фінансування змінилося докорінно - розрахунок ведеться на одного учня. Можете собі уявити, скільки отримує школа, якщо у ній навчається лише 30 учнів.

- Скільки навчальних закладів уже закрито?
- За минулий рік ми закрили 5 шкіл. Щоразу цьому передувало обговорення сільською громадою та планування розподілення дітей та вчителів по іншим освітнім закладам. Обов'язкова умова закриття - подальше влаштування всіх учнів та педагогічного колективу. Також хочу акцентувати увагу, що закриваємо тільки в тих селах, де ініціатива іде від громади, а не влади.

Хочу наголосити, що школа - це не лише приміщення. Перш за все вона є умовою для отримання повноцінної освіти. А якісними освітніми послугами можна забезпечити тільки там, де для цього існують відповідні умови - їдальня, спортивний зал, опалення, комп'ютерні класи. На мою думку, утримувати приміщення за будь-яку ціну недоречно. Так, школу закриють. Але натомість для дітей організують підвезення до школи в іншому селі, там є кращі умови для якісної освіти, там кожен педагог читає свій предмет, а не чотири різних одночасно. І не зводять разом дітей з різних класів, намагаючись кожному з них приділити увагу і надати відповідну освіту.

- Якою є реакція батьків та самих учнів на те, що їм треба переходити в інший навчальний заклад?

Взагалі-то реагують по-різному. Іноді батьки починають писати листи з проханням не закривати школу в селі. Але заради десяти чоловік ніхто не буде утримувати приміщення, тим більше, що для учнів створюють всі умови для відвідування школи у сусідньому селі. Як не сумно визнавати, але дітей у нас не побільшає. Дітям у цьому плані трохи легше. Вони приходять в іншу - більшу - школу, відчувають різницю в умовах освіти, бачать, що є транспортне забезпечення. Їм простіше звикати до нових, кращих умов.

- Миколо Івановичу, розкажіть, яка доля приміщень, де раніше знаходилися школи?

Приміщення, які звільнилися після переведення дітей до інших навчальних закладів району, передаються у власність сільській громаді, і люди самі розпоряджаються своїм майном. В подальшому будівлю використовують під ФАПи, бібліотеки, магазини тощо.
- Чи існують в сільських школах проблеми із забезпеченням комп'ютерними класами, гарячим харчуванням та транспортом ?

Абсолютно всі навчальні заклади забезпечені комп'ютерними класами, а 8 базових шкіл - двома. Всі вони підключені до Інтернету. Зрозуміло, що сучасні діти дуже швидко вчаться комп'ютерній грамоті. Щодо харчування, то закривалися школи саме там, де не було їдалень. Діти 1-4 класів харчуються безкоштовно. Якщо учні цього потребують, їх підвозять до шкіл. Зараз маємо 12 шкільних автобусів, загальна кількість учнів для підвозу - близько 500. Надалі ця цифра зростатиме. Дітям та батькам не потрібно турбуватися про те, як дістатися до школи, усіх, хто цього потребує, забезпечуємо транспортом для підвозу.

- Зараз багато говорять про оптимізацію навчальних закладів. Що у районі робиться для цього?

- На ммку, оптимізація освітньої мережі - це єдиний спосіб надавати якісну освіту. Зокрема, введена така форма навчальних закладів, як НВК - навчально-виховний комплекс. Тобто дитячий садок і школа знаходяться в одному приміщенні. Завдяки цьому два приміщення зводяться в одне, скорочується кількість штатних одиниць, і це призводить до суттєвої економії витрат на утримання дітей і приміщення. Зате ми можемо краще забезпечити навчанням кожного учня. Не малу роль відіграє і наступність поколінь - вчитель одразу бачить, хто приходить з дитсадка до 1 класу, та й дітям не треба переходити в інше приміщення, звикати до нових умов. НВК діють у Смілому, Волошнівці, Андріївці, Ярошівці. З 1 вересня почне роботу і Кашпурівський НВК.

Працівник Житнянського ФАПу Лариса розповіла нам, що в їх селі рік тому закрили школу, але приміщенню знайшли інше застосування - туди перевели фельдшерсько-акушерський пункт, сільську бібліотеку, місце для занять настільним тенісом та більярдом. "Селянам трохи шкода, що тепер у селі немає школи, але приємно, що приміщення не занепало, - зазначає Лариса. - Особисто мені як медичному працівнику зручно, що прийом хворих можу здійснювати у просторішому приміщенні. У центрі села завжди багато людей, вони ідуть у магазин (теж у цьому приміщенні), заодно і до мене заходять то тиск поміряти, то за консультацією. А щодо школярів, то їх автобусом возять у Миколаївську школу, а дехто перейшов вчитися у школи в Ромнах. Тобто, в результаті всі залишилися задоволеними".

У Житньому була школа І-ІІ ступенів - будівля доволі простора. Зараз вільним приміщенням залишилася лише колишня вчительська. Але в майбутньому тут може з'явитися сільська пошта. Словом, той факт, що село втратило школу, зовсім не означає припинення життєдіяльності. Головне - щоб у господарів було бажання облаштовувати кімнати за призначенням. Між іншим, у всьому приміщенні колишньої школи за кошти сільської ради зроблено сучасний ремонт, проведено водопровід та каналізацію. Позитивом є і місцезнаходження колишнього навчального закладу: у центрі села завжди вирує життя. Тож тут і в бібліотеці, і у ФАПі постійно є відвідувачі. Добре й те, що магазин поруч.

Села, в яких уже закрили школи: Правдюки, Вовківці, Вощилиха, Левченки, Посад, Мокіївка, Житнє, Малі Бубни, Ріпки, Королівщина. Зараз вирішується питання по трьом селам - Артюхівка, Галка, Салогубівка. Перед районною владою стоїть обов'язкова умова - забезпечити подальшим навчанням учнів, а вчителів і технічний персонал - роботою.

Тетяна Івасин