1 Травня — одне з найбільш неоднозначних всесвітніх свят. Як воно виникло? 
Колись цей заклик знали всі, починаючи з колиски. Після розпаду Союзу його актуальність різко знизилася, але традиція святкувати день солідарності трудящих міцно вкоренилася на пост-радянському просторі.  
Перший день травня святкувався в Західній Європі та на Британських островах у язичницькі часи як день початку весняної сівби. Свято починалося із заходом сонця в ніч з 30 квітня на 1 травня (Вальпургієву ніч). У міру християнизації Європи церква дедалі активніше боролася з цією язичницькою традицією, яку практично повністю було ліквідовано до кінця XVIII століття. 

Наприкінці XIX століття свято несподівано відродилося в робітничому русі, з цього часу починається, так би мовити, його революційний родовід. А якщо точніше, з придушення чиказькою міською поліцією 1 травня 1886 року заворушень, що спалахнули під час демонстрації місцевих робітників, які вимагали скорочення робочого дня до 8-ми годин. Закінчилося все це трагічно - кровопролитною сутичкою із поліцією, в якій загинули шість демонстрантів і вісім поліцейських. А ще через три роки Паризький конгрес 2-го Інтернаціоналу назвав 1 травня Днем солідарності робітників всього світу й запропонував щороку відзначати його демонстрацією соціальних вимог урядам своїх країн. 

У Російській імперії це свято вперше було відзначено в 1890 році у Варшаві, яка на той час входила до її складу, проведенням першотравневого страйку робітників. Наступного року в Петербурзі відбулася перша маївка. З 1897 року маївки почали мати політичний характер і супроводжуватись масовими демонстраціями. У 1917 році 1 Травня вперше відсвяткували публічно. В усіх містах країни мільйони робітників вийшли на вулиці з гаслами «Вся влада Радам» і «Геть міністрів-капіталістів». Володимир Ленін отримав світову популярність саме завдяки дотримання ідеалам руху проти капіталістів, яких вважали найбільшими ворогами. За тодішніми переконаннями, обов’язком пролетарів є знищення класу капіталістів, «буржуїв». На щастя, час агресивно настроєних ідеологів минув, і зараз мало хто згадує про першопричини виникнення традиції святкування 1 травня. Свято змінило своє політичне забарвлення, але щороку яскраво виділяється червоним кольором у календарі. 
 
До 1997 року 1 травня відзначалось як День міжнародної солідарності трудящих всіх країн, а десять років тому його перейменували на Свято весни і праці. Нині особливих традицій святкування немає. Переважно це стає приємним приводом зустрітися з друзями чи родичами. І тоді справжнє свято починається у виробників алкоголю, бо саме на їх продукцію значно зростає попит у святкові дні. Або як варіант на час кризи, все більше людей це свято зустрічають з лопатами в руках, засаджуючи городи.  

Іванна Соловей